Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

Він щирий, працелюбний, талановитий і йде за покликом серця. Андрій Рибарчук за декілька місяців зумів змінити своє життя і тепер повторює, що все реально, якщо ти багато працюєш.

25-річний буковинець з першого виступу на Голосі країни вразив усіх тренерів, а відео цього виступу зібрало понад 2 мільйони переглядів. Тренери проекту називали його потенційним переможцем і робили найбільш душевні компліменти:

«Как ты все чувствуешь, очень остро, очень тонко, очень глубоко», «Ты поешь всем своим нутром, это было запредельно»

У суперфіналі Андрій поступився Олені Луценко, але не планує складати руки, навпаки, планує багато працювати й досягати нових висот. Про участь у Голосі країни, творчість та Чернівці – далі в інтерв’ю

Віриш у долю, талант чи вважаєш, що досягти чогось можна лише наполегливою працею?

Вірю у наполегливу працю. Талант – це багато, але талант мало що коштує, якщо у нього щось не вкладати, якщо над ним не працювати. Діамант – це добре, а гранований діамант яскравіше світить, віддає більше кольорів, більше ламає і в цьому саме його цінність.

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

Коли музика з’явилась в твоєму житті?

З дитинства. Я співав з мамою, татом, сестрою.

А коли постав вибір майбутньої професії, чому обрав фінанси?

Я з маленького села. Головна ціль у такому форматі – вибрати нормальну професію, яка буде приносити тобі гроші. Якби у мого тата хтось у селі спитав: «Ким буде твій Андрій», а він би сказав, що співаком або футболістом, то там би сказали: «Канєшно, футболістом». Тому так я і пішов у фінанси.

Голос – твій перший вокальний конкурс?

Були ще університетські вокальні конкурси, «Чисті роси», «Рідна пісня», але такий масштаб – перший.

Чому вирішив піти на Голос?

В житті треба щось змінювати, тим паче, якщо ти бачиш у цьому необхідність. Я не можу сказати, що було погано, коли працював у фінансах, але я не був абсолютно щасливим і відчував те, що я повинен віддавати людям свою музику, свій голос, себе. Здавалося, що коли я почну це робити, з’явиться якась повнота. Зараз вона вже частково з’явилася.

На що очікував на сліпих прослуховуваннях?

Ні на що. Очікував, дай би Бог заспівати добре і поїхати назад в Чернівці. Є багато нюансів, які були там, наприклад, в який день виступати. Я виступав у останній день відбору, мав бути останнім, хвилювався, бо якби тренери набрали команди, дехто взагалі міг би не виступати. Хотів заспівати, бо приїхала група підтримки, хотілося, щоб вони мене почули, а не просто прокаталися.

Що було найважчим для тебе в проекті?

Графік. Було дуже багато репетицій, репетиція-радіо, репетиція-постановка, репетиція-вокал, між цим я не міг займатися справами, якими я займався кожен день: футбол побігати, в зал піти, з друзями зустрітися. Я там був сам майже місяць.

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

А ти відчував, що тобі було важче ніж тим, у кого була музична освіта?

Тільки у тих моментах, коли я не міг пояснити професійними термінами те, що відчуваю і хочу сказати. Тобто можу наспівати, пробурмотати, якось на пальцях показати, а сказати класично як це правильно називається, я не можу. Коли Тіна мені щось радила на мові музики, термінами, я дивився на неї і думав: «Шо?!». В цьому мінус, але загалом не дуже різниця з іншими.

А плануєш далі здобувати музичну освіту?

Підучуся грати на гітарі чи на піаніно, але йти в консерваторію якусь я не хочу.

Наскільки важко було пройти відбір до ефірів? Велика конкуренція?

Важко, дуже важко. Треба дуже плідно і багато працювати. Конкуренція велика, на кастингу до сліпих було 5-7 тисяч людей, тобто дуже багато людей приходять прослуховуватися. І 130 доходять до самого етапу сліпих прослуховувань.

Що важливо знати тим, хто йде на цей проект?

Нічого знати не потрібно. Треба тільки співати, працювати, співати і працювати. Ти можеш підготуватися, пройти перший етап, тебе відберуть і що буде далі? Помилка багатьох людей – вони готують одну пісню, грубо кажучи, вилизують її в дрова, приходять, співають, всі аплодують, кажуть: «Вау, як круто», а в другій пісні він взагалі нічого не може зрозуміти, що йому робити в цій музиці.

Потрібно бути різнобарвним, працювати у багатьох стилях. Звичайно, ти вибираєш пісню з тренером спільно, але всяке буває. Наприклад, як я на батлах попався з рокером. Ми не могли вибрати суто попсову пісню і забити на нього. Не могли. І так само не могли вибрати рокову і забити на мене. Тому ми шукали попсову пісню у роковому виконанні, якусь таку аранжеровку… Тому треба працювати, працювати, думати, слухати, співати і тоді буде результат.

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

Хто з суддів найбільш доступний у спілкуванні?

Всі доступні. Нема такого, щоб до когось підійшов, покликав, сказав, а тобі не відповіли. Всі розвертаються, спокійно можуть з тобою поспілкуватися.

До речі, твоя пропозиція Бабкіну на сліпих прослуховуваннях, це – імпровізація?

Чиста імпровізація.

Чи розглядаєш ти Чернівці як місто, в якому ти можеш далі розвиватися?

У будь-якому місті, селі, селищі – будь-де можна заспівати і розспіватися. Просто необхідно мати бажання, вогонь у серці, тоді ти будеш віддавати і люди будуть на це приходити. Чернівці – хороше, гарне місто, просто треба розуміння музики. Тому так, розглядаю.

А в Київ не плануєш переїжджати?

Я поки не можу сказати нічого конкретного зі своїх планів, тому що є багато роботи і я не можу сказати: «Суперфіналіст, красавчик, лови славу, купайся в ній». Треба працювати, працювати і тоді буде результат. Це у будь-якому разі було шоу, шоу закінчилося і треба зробити так, щоб через два-три місяці, через рік люди все-таки знали, хто такий Андрій Рибарчук – не тільки суперфіналіст Голосу країни, але й людина, яка працею поставила своє життя на місце.

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

Як гадаєш, важко заробляти музикою в Україні? Чи плануєш ти заробляти тільки музикою?

Важко заробляти музикою в Україні і так, я планую заробляти тільки музикою. Але я поки не уявляю, як це зробити.

Були пропозиції виступати, але з фінансовою винагородою?

Звичайно є пропозиції виступів за гроші. Це нормально.

Ти їх оцінюєш як значні?

Якби вони були стабільні, то так. Проблема в нестабільності. Сьогодні є, а завтра може не бути.

Змінилася кількість уваги дівчат до і після проекту?

Змінилася кількість підписників в Інстаграм, це все, що я можу сказати.

Секс-символ – це ідеальний образ для музиканта?

Я не знаю, звідки взявся цей образ секс-символа. Я вважаю себе звичайним хлопцем, мужиком, я бігаю футбол і кричу на людей, це нормально. А секс-символ – це не знаю, якщо так хтось придумав, то окей. Я звичайний хлопець і особливо цим не переймаюся: секс-символ чи не секс-символ.

Краще, коли у музиканта немає образу, має бути просто його атмосфера?

Для кожного секс-символ різний. Не можна одну людину тасувати під образ секс-символу всіх людей. Кожен по-своєму гарний і кожен по-своєму цікавий. Кожна людина для когось може бути секс-символом, а для когось – ні. А образ музиканта – це образ музики, музика має бути, якщо вже на те пішло, сексуальною, романтичною чи драйвовою. Музика повинна притягувати людей. Виконавець безсумнівно має бути класним, сучасним, розумним, але він повинен відчувати, тому що будь-хто може просто віддавати музику. Якщо ти віддаєш музику і люди її отримують, неважливо, який ти зовні, головне, щоб вони відчули тебе всередині. Тоді вони знову і знову будуть до тебе приходити. Ось у чому головна ціль.

Крім музики і фінансів, що ще тобі цікаво в житті?

Бігаю футбол, ходжу в зал.

Що ти любиш?

М’ясо.

Топ-3 твоїх улюблених виконавців

Тіна Кароль. І так було ясно, так? (сміється). Простіше буде назвати топ-3 іноземних виконавців. Перечислю з діючих, не буду називати Queen і так далі, це і так зрозуміло. Maroon 5, OneRepublic, є ще один пацан, музика якого подобається мені, але його не називатиму, бо його ніхто не знає.

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

Чи пробував записати свою пісню?

Так, у мене є пісні, на диктофон записані. На студії ще не пробував.

Авторських пісень багато?

Штук 7-8. В найближчих планах є запис на студії.

Пропонували поети і композитори тобі слова, музику?

Так, хтось там писав, але я сам пишу. Якщо пісня написана тобою, ти можеш її пережити і правильно подати. Тому якщо є талант писати, скромно-скромно (сміється), то треба розвивати його.

Твій рецепт, як справлятися з хвилюваннями перед виходом на сцену

Виходиш, глибоко вдихаєш, закриваєш очі, видихаєш і починаєш співати.

3 ключових моменти, які ти зрозумів на Голосі

Репертуар, знання і праця. Треба знати, що співати, треба знати, як співати і треба багато працювати, щоб знати що співати і знати, як співати.

Які в тебе плани на найближчий рік?

Мої плани – співати, у будь-якому разі. Я йшов на вокальне шоу і я дуже радий, що отримав такий фідбек від людей, я навіть не очікував. Багато пишуть: «Андрюха, ти молодець», «Не здавайся», «Ми чекаємо твоїх пісень». Люди підтримують і це найголовніше. Я не буду незрозуміло чим займатися і щось видумувати, я буду просто співати. Співати під гітарку, просто в акустичному варіанті, співати, щоб люди чули і я буду радіти від цього.

Андрій Рибарчук про творчість, Чернівці та участь у Голосі країни

На конкурси не плануєш?

Я думаю, вистачає з мене конкурсів поки що. У Голосі вклав багато сил і багато працював. Для людини без музичної освіти, якій треба було на слух багато чого підбирати, бо ноти я не читаю, і вокально займатися, писати, писати, писати. Дуже багато було роботи. І тому цей останні крок, де ти і вона і перемога, ііі .. Це по-перше. А по-друге – я просто знаю, що за мене дуже багато людей голосувало. І це не тільки Чернівці. Чернівці взагалі у цей день тут горіли просто вогнем. Знаю, що і з інших країн, областей за мене голосували, мені про це писали.

А ти очікував на перемогу, була впевненість, що переможеш?

Ні, нема впевненості ніколи й ні в чому. Хотів перемогти, це точно. Хотів добре виступити. Я хотів піти на гарній ноті, це було для мене важливо. Я це хотів і зробив, і я цим задоволений. Але ми люди, нам властиво розчаровуватися, коли програємо чи в інших моментах.

Я виконав свою місію на Голосі. Кожен з нас, якщо має щось у душі, має віддавати це. Якщо хочуть спробувати себе, потрібно пробувати, працювати і не здаватися. Моє життя помінялося буквально за кілька місяців, з людини, яка працювала керуючим відділення фінансової установи, я перетворився у людину, яка відчула тисячі сердець, а ті тисячі сердець відчули її. Це найбільша винагорода. Так, я розчарувався тим, що не виграв, але при цьому гроші, квартира – це те, що прийде з часом. А любов людей – це те, що є один раз і назавжди. І це найголовніше.

Спілкувалась Тетяна Пінькас

Фото: Михайло Козьма

Поділитись

Написати коментар