Виявилось, радіо «Станція 103,2» опублікувала копію свідоцтва без дозволу на оприлюднення хлопця. Він цю інформацію у мережі сам не поширював, що означає, що свої особисті дані бажав залишити особистими даними.
Через публікації хлопець зіткнувся з масою негативних коментарів у свою сторону. Тому розповів, з якою метою взяв участь у акції, як насправді робив документи та як негативно вплинули публікації в ЗМІ:
«Все, що відбувається навколо мого «несправжнього імені» (Айфон Сім), – це дуже і дуже дивно.
Я дізнався про те, що мої дії оприлюднили , від друга, який працює в США. Він родом з Чернівців, тому часто гортає чернівецькі новини. Через місяць після того, як я зробив всі документи на прізвище та ім`я Айфон Сім, він скинув мені статтю про зміну мого прізвища. А документи я робив 26-28 жовтня. Інформація була оприлюднена 30 листопада близько 10:30.
Я був шокований, тому що не давав абсолютно НІКОМУ дозволу на публікацію якоїсь статті. А звідки фотографія мого свідоцтва про зміну прізвища та імені з`явилася в самій статті, – для мене загадка до сих пір. Це конфіденційна інформація, яка не розголошується.
Ми з другом відкривали всі сайти із статтею про мене, їх було 9. У всіх статтях журналісти посилаються на Facebook-сторінку місцевого радіо «Станція 103,2». А там написали:
І прикріпили моє свідоцтво, де вказані дата народження, по батькові та інші дані. Вони замалювали прізвище, ім’я, та номер свідоцтва.
Коли я знайомився із працівниками РАГСУ, вони відреагували із подивом, типу «ще один дурень повівся на жорстокий ЛОХОТРОН». До речі, РАГС – це той, який на вул.. О. Кобилянської , 7. Я їм пояснив всю мою ситуацію, що є така собі акція, в якій є можливість виграти iPhone. Вони швиденько (реально швидко) допомогли розібратися з частиною документів, які вони заповнюють. Я був здивований. А вкінці ще жінка (працівник)( цілком адекватна нормальна людина (серйозно) сказала мені: «Якщо ви не виграєте, то хоча б спробуєте». Мені було приємно.
Після РАГСУ я побіг за висновком на вулицю М.Тереза в поліцію. Але заплутався і подумав, що мені потрібен паспортний стіл. Спитався у чергового, де паспортний стіл. Він сказав, що вони переїхали на Руську 248 Б. Приїхав туди. Працівники паспортного столу – молоді дівчата, я їм пояснив ситуацію, ми всі посміялись з мене (в хорошому сенсі). Я дав їм документи з РАГСУ, вони перечитали і сказали: «Так вам потрібно не до нас, а у саме відділення поліції по місці вашої прописки». Тобто мені потрібно було їхати назад на М. Тереза. Я був злий і вже думав, що ну його, той айфон. Але все ж не залишив справу на півшляху. Приїхав до поліцейських, пояснив черговому, що треба висновок взяти про несудимість. Черговий посміявся з мене (також в хорошому сенсі) і сказав куди йти. Я пішов у канцелярію, дав їм документи з РАГСУ. Сказали підійти завтра. Прийшов вранці, це було 27 жовтня, мені дали необхідні документи, з якими я пішов назад у РАГС.
Присів до тієї жінки, яка мене обслуговувала раніше, дав їй документи. Вона сказала: «Зачекайте хвилинку, я іду до нашого керівника, підпишу свідоцтво. «ТЕ САМЕ СВІДОЦТВО, навколо якого зараз такий ажіотаж». Тобто вона зрозуміла, що 21-річний хлопець хоче виграти смартфон, чому б йому не допомогти. Тому що зазвичай, вони розглядають це впродовж тижня, а то і більше. Тобто знову ж таки, вона пішла мені назустріч. Через 5 хвилин дала свідоцтво і пояснила, що далі треба швидко бігти в ЖЕК за певними довідками, а він по місці прописки у мене аж у САДГОРІ. Після 2-х годин очікування вдома (бо вони працюють у четвер дуже перебійно і дивно) і після години черги, зайшов туди за довідками. Жінка взяла мій паспорт поцікавилась, чому я вирішив змінити прізвище та ім`я, я пояснив.
Якщо коротко, забрав я всі документи (оригінальний паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про зміну імені, всі довідки) і НАРЕШТІ побіг в паспортний стіл. Там знову із працівницями всі дружньо посміялись з цієї нестандартної ситуації. І я залишив їм документи і пішов додому в очікуванні того, що завтра після обіду можна забрати паспорт на ім’я Айфон Сім.
В п’ятницю після обіду, це було 28-го жовтня, поїхав на Руську 248 Б. Перед тим на офіційному сайті компанії «АЛЛО», яка проводить акцію, було вже 3 переможці зі 5-ти. Я почав розуміти, що фінал буде плачевним, тому що я не встигаю. Приїхавши додому з готовим паспортом, зайшов знову на сайт і побачив, що там з’явились ще два переможці.
Я зробив фото з паспортом, кинув їм на ел. адресу, як сказано в правилах. Мені передзвонили через 3 дні, у вівторок, і сказали: «Доброго дня, вибачте, будь ласка, що доставили вам такі неприємності, але наразі вже переможці виявлені, і всі 5 телефонів уже передали їм». Я ще в п`ятницю зрозумів, що я пролетів з айфоном.
По фінансовим причинам (тоді в мене була фінансова криза)я впродовж місяця не мав змогу зробити собі новий паспорт, зі своїм справжнім іменем та прізвищем. Але коли все стабілізувалось, наприкінці листопада, тобто буквально позавчора, 29-го листопада, я прийшов в РАГС і тепер йду по тим самим стопам, які описував вище: РАГС-ПОЛІЦІЯ-РАГС-ЖЕК-ПАСПОРТНИЙ СТІЛ.
Тепер найцікавіше.
Після того, як я пішов вранці в РАГС, потім завітав у поліцію. Там мені сказали: «Висновок» (так називався той документ, який я мав забрати в них) буде готовий завтра, тобто в четвер. Я прийшов додому і тоді якраз мій друг, котрий працює в США, скинув мені ці новини про мене.
Я так не злився дуже давно.
Я взагалі не злюсь, бо не люблю злих людей, сам стараюсь любити і допомагати людям. А тут без мого відома ХТОСЬ скинув конфіденційну «інфу» людям на радіо, після чого з’явився десяток статей про мене. І байдуже, що ХТОСЬ закреслив моє справжнє прізвище, ім`я та номер свідоцтва. Мої родичі не дурні, уміють користуватися Інтернетом та з легкістю можуть вирахувати мене по дню народження і по батькові. До того, як була опублікована перша стаття, знали лише 2 людей про те, що я задумав, крім працівників державних закладів звичайно ж, оскільки вони працювали з документами, логічно, що вони це знали, але більш як впевнений, вони точно цього не робили.
З другом вирішили, що я просто піду у РАГС і спокійно спитаю, хто відсканував моє свідоцтво без мого дозволу на оприлюднення. Зайшов, сказав, що маю одне питання, розблокував телефон і жінці, яка мене обслуговувала, показав статтю в інтернеті. Але жінка аргументовано відповіла, та сказала, що вона цього не робила, тому що їй це робити заборонено по правилах організації в якій вона працює.
Для чого я це все розповідаю?
Я народився у звичайній сім`ї, моя мама не в Італії, а звичайна вчителька початкових класів. Зараз у вільний час вона займається з дітьми репетиторством. Батько працює будівельником. Тобто сім`я в мене не багата, а середньостатистична, як у більшості людей.
Багато хто писав, що я дурень або щось подібне, тому що паспорт треба робити 3 місяці і дуже багато біганини із документами, це не вигідно. Так от: перед тим, як міняти паспорт на ім`я та прізвище Айфон Сім, я спитав у РАГСІ, які ще документи потрібно буде поміняти після зміни паспорту. Сказали, що потрібно змінити лише ідентифікаційний номер, а потім доповнили, що якщо не буду проявляти ніякої активності з документами (купувати будинок чи інше), то нічого міняти не потрібно. Взагалі жодні документи, ні водійське посвідчення, ні ім`я дитини в паспорті батьків, ні ідентифікаційний номер, тощо.
Прізвище ім’я по батькові можна міняти необмежену кількість разів, якщо є причина. В мене було дві причини: 1) акція, 2) повернути своє справжнє прізвище, ім’я.
У мене немає знайомих у РАГСІ, немає знайомих у поліції, ЖЕКУ, паспортному столі. Я бігав із цими документами, сам домовлявся і так далі. Все робив сам – це для тих людей, хто думає, що я «мажор» і «по связям» це все зробив. Ні.
Для тих, хто писав, що паспорт треба робити 3 місяці: відповідаю, так, вони праві і я не сперечаюсь, паспорт потрібно робити офіційно 3 місяці, я, офіційно зробив паспорт за 3 дні. ОФІЦІЙНО. Це можливо, якщо ти адекватний і мислиш.
Люди в коментарях «наїхали» на мене. Якщо це буде виглядати як виправдання з мого боку – мені все одно. Я хочу пояснити, що треба просто вміти думати і не лаятись у сторону інших.
Були люди, котрі писали «продався за айфон» і інші більш нецензурні вислови. У мене не низькі моральні якості, а прості підрахунки: за 3 дні зробити паспорт, витратити 300 гривень, купити iPhone за 1 грн і знову за 2-5 днів, а не 3 місяці, поміняти паспорт. І бути в плюсі в разів 70, (22 000 тис. грн вартість iPhone 7).
Так, я його не виграв, але я спробував, і я себе так не втішаю, а стараюся мислити тверезо, тому що я не бачу сенсу нервуватись чи ще гірше, падати в депресію. Звичайно, неприємно що витратив таку суму грошей, і в замін нічого не отримав, але це життєвий урок +крута історія.
Я не хочу неприємностей тим людям, котрі оприлюднили мої дані без моєї згоди. Мені неприємно і найбільше що мені зараз хочеться в цій ситуації, це подивитися в очі цієї людини, яка це зробила, і спитати: «ЧОМУ?».
Чому я так переймаюся за цей документ і статті? Є люди, які не мають це знати: це мама, тато, родичі. Я хотів зберегти цю історію в секреті. Маму легко поранити психологічно такою витівкою. Її просто по-іншому виховували і вона таке не сприймає. Якщо вона дізнається, то в мене з нею сильно погіршаться відносини. Так це буде короткий період, і з часом мама мене вибачить, тому що це мама, але оскільки я її люблю та поважаю, я не хотів їй робити боляче та завдавати лишнього стресу, а хотів всього лиш зберегти цю історію в секреті. Якщо дізнається тато – це також буде погано. Людина, яка оприлюднила цю інформацію, може зламати мені життя в якомусь сенсі, я не драматизую, поставте себе, на моє місце і подумайте.
Наостанок.
Я не переймаюся через коментарі, тільки через сім’ю. А тепер хочу звернутись до вас, читачі. Попередньо прошу вас думати. Якщо б участь у конкурсі взяв би якийсь інший хлопець зі слабкішою психікою, то від таких негативних, неадекватних, аморальних і далеко нецензурних коментарів він міг щось собою зробити. Ваші коментарі – це одне навіювання, що процедура на тиждень – це соромно, це по-дурному, це справа «отбросів». Проаналізуйте своє життя, і подумайте, залишок вашого життя, яке і так коротке, ви хочете доживати нудно та «об****ти» інших людей в соціальних мережах, не думаю, не обманюйте себе, я це також можу робити, це кожен може робити, а бути сильним і витримати такий тиск, який крутиться навколо мене, не кожен зможе – це не легко. Вдивіться в своє внутрішнє дзеркало і знайдіть себе справжнього, знайдіть те саме усвідомлення, що потрібно в собі щось міняти. Не очікуйте, що все станеться саме собою, встаньте з ліжка та йдіть творити свою історію.
Думайте, що пишете і говорите. Аналізуйте, який вплив це має на оточуючих».
