Ці дизайнерки працювали під час карантину

Карантин впливає на бізнес: частина компаній зазнають збитків, людей звільняють, зменшуюють заробітні плати. Як працюють жінки на фрілансі та ті, які не попали під скорочення кадрів — далі. 

Анна
дизайнерка в рітейл-мережі

Оскільки на період карантину ми всі перейшли на віддалену роботу, то на перший погляд роботи стало менше, але інколи на неї потрібно більше часу. Потрібно приготувати їсти, поприбирати, пояснити своїм дітям, чому їхня мама народилась раніше за свого брата, чому вимерли динозаври, коли відкриють парки — це все якось автоматично забирає більшу частину робочого дня. І для спокійної роботи, переважно обираєш вечірній час, коли всі сплять. 

Фріланс ніколи не був джерелом мого основного доходу, ті клієнти, котрі звертаються, платять вчасно. На основній роботі об’єми не зменшились, а навіть збільшилися, робочі дзвінки та листування тривають на вихідних, а заробітну плату зменшили на 30% тим працівникам, які долучені до роботи в проєктах, а решті — на 50%. Що буду робити після карантину?  Наймовірніше, все те саме, однак готуюсь до всього. Хочеться мати запасний план, тому за перший тиждень карантину оновила портфоліо, аби бути готовою до всього.

Анна Тітченко
керівниця відділу дизайну

Карантин мало що змінив у моїй роботі, актуальні проєкти моєї компанії не зупиняються, ми продовжуємо над ними працювати. Це без проблем можна робити і віддалено, але на початку хотілось їздити в офіс і бачити різні обличчя навколо. Зараз уже звикла, і навіть трохи лякає думка про те, що скоро до роботи доведеться долати набагато більшу відстань, ніж від ліжка до столу. 

Фінансово майже нічого не змінилося, тимчасово забрали надбавки на транспорт та обіди, але це не має суттєвого впливу. На карантині я реально економлю, тому фінансових проблем не відчуваю. 

Я працюю в міжнародній компанії, для якої комфорт працівників дійсно важливий. У нас ніхто не лишився без роботи і зарплати. Навіть ті люди, які тимчасово не можуть виконувати свою роботу, отримують зарплату майже в повному обсязі. Нещодавно прочитала про одну українську IT-компанію, власник якої усім співробітникам, які бояться їздити в офіс під час карантину, досить жорстко вказав на двері. Такого в своїй компанії я уявити не можу. 

Після карантину продовжу працювати, як і раніше. Але тепер не впевнена, чи готова я робити це довго. На жаль, у мене зараз є занадто багато часу поміркувати над тим, що мені хочеться робити далі. Я зрозуміла, що це точно не те, що роблю зараз. Ще один величезний плюс нинішньої ситуації в тому, що можна вивчити щось нове або прокачати існуючі скіли. 

Валерія Дубич
дизайнерка в Capsula Branding Agency

Ми перейшли у віддалений режим роботи ще 16 березня, закривали поточні завдання і те, що планували на той тиждень. Але практично весь тиждень роботи не було, жодних ТЗ від постійних клієнтів, над чиїми проєктами працюємо на постійній основі, ні нових замовлень.  Тому партнери агентства вирішили, що будемо активно оновлювати  портфоліо та оформляти проекти у кейси. Раніше на це просто бракувало вільного часу. Десь через два тижні ситуація трішки змінилася, замовники “очуняли” і ми почати активно працювати.

Загалом перехід у віддалений режим пройшов максимально безболісно. Ми проводили конференції у ZOOM ще до того, як це стало мейнстрімом. У нас немає скраму, бо команда поки замала, але ми структуруємо наші завдання у Trello, користуємось також сервісом Slack для переписок у рамках проектів, там у нас зберігаються усі детальні завдання, брифи та превью для клієнтів.

Коли почався карантин, то стало не по собі з декількох причин, і жодна не стосується страху захворіти. По-перше, я лише пів року як змінила роботу. Заради неї переїхала в інше місто і, фактично, змінила все в своєму житті. Десь у середині жевріє страх, що через ситуацію, що склалася, можу цю роботу втратити. Якщо з клієнтами буде туго, в моїх послугах більше не буде потреби. 

По-друге, випливає з першого — у разі звільнення моє фінансове становище стане сумним. Звісно, я маю збереження, яких буде достатньо, щоб прожити кілька місяців, сплачувати чималу оренду квартири і не голодувати. Але дуже б не хотілося використовувати той “екстрений фонд”, хоча думками завжди готуюсь до гіршого варіанту, так спокійніше.

Креативна сфера лише почала входити в кризу, вона буде масштабна і напевно тривала. Багато креативників можуть втратити роботу, а знайти її деінде  буде мегаскладно. Коли я про це задумалась, то зрозуміла, що потрібно збільшувати коло компетенцій. Знайшла нові курси і лекції, деякі безкоштовні, але радше мотивуючі, ніж навчальні, ще декілька придбала. Тому вдень працюю, а ввечері стараюсь виділити максимум часу на навчання.

Автор: Ірина Кузьміч
Реклама Google
Підписуйтесь на нас в Telegram, Facebook, Instagram

Поділитись

Написати коментар

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!