7:45. Біжу на автовокзал, ледь відкриваючи очі. Бажання спати і поїсти чомусь радить розвернутися і піти додому. Але ні, думаю одразу я, та з іще більшим кроком чешу на вокзал. Міняю електронний квиток на звичайний. На щастя, це (нарешті) робиться достатньо швидко. На платформі вже чекає автобус. Нуу, як автобус: рожева маршрутка без ознак зручності…