Вашингтон
На Різдво у Вашингтоні, як правило, майже нікого не залишається: всі роз’їжджаються по своїх рідних містах, щоб зустріти свято з родиною. Перед різдвяною вечерею в багатьох сім’ях прийнято читати молитву або навіть співати. На вечерю заведено готувати ростбіф або індичку, але так як індичку традиційно їдять на День подяки в кінці листопада, то її все частіше замінюють куркою або окостом. На десерт подають різдвяний пудинг або солодкий пиріг з яблуками, гарбузом, пеканскімі горіхами або солодкою картоплею. Чай в США вкрай непопулярний, тому десерт запивають водою або кавою. Оскільки не всі американці вважають Новий рік святом, то в новорічну ніч обходяться максимум легким фуршетом, салатиками і фруктами. З напоїв обирають пиво, без якого не обходиться жодна вечірка, а також вино, шампанське або пунш. На паті у форматі BYOB (bring your own booze, або «кожен приносить алкоголь з собою») більше шансів намішати коктейлі: з міцного алкоголю буває найчастіше віскі, ром або джин. О 12 ночі всі розливають шампанське і дивляться новорічну трансляцію з Таймс-сквер, де в натовп падає гігантська «кришталева» куля.
Рим, Італія
В італійців є приказка – Natale con i tuoi, Capodanno con chi vuoi – «Різдво – в сім’ї, Новий рік – з ким хочеш». Тому всі їдуть додому до батьків на Різдво та Великдень, навіть якщо працюють в іншому місті. На Різдво не можна їсти м’ясо, тому зазвичай італійський святковий стіл – рибний. Святкування починається ввечері 24 грудня. Це називається cenone di Natale (якщо перекладати дослівно – «різдвяна гран-вечеря»).
А наступного дня м’ясо вже можна, і тоді влаштовують обід. Як правило, і обіди та вечері традиційні – antipasti (закуска), паста (перше), друге, десерт. На десерт їдять panettone або pandoro, це різдвяна Паска (панеттоне з цукатами та родзинками, пандора – без, тільки з цукровою пудрою зверху, хто як любить). В Італії не прийнято влаштовувати застілля в нашому розумінні, де на стіл ставлять відразу всі закуски, а до другого і десерту доходять, якщо пощастить. Тут все чітко: трохи закусок з сиру і шинки, ніяких майонезних салатів. Рідкісний виняток – insalata russa, але більше на банкетах, ніж удома. Після антипасти подають друге, потім десерт і тільки потім каву з яким-небудь лікером для поліпшення травлення – трав’яним мирто або лимончелло. З напоїв – вода, вино і на десерт шампанське, іншого італійці не п’ють. На Новий рік заведено готувати cotecchino e lenticche – ковбаску зі свинячої ноги з гарніром з сочевиці. Сочевиця символізує гроші (вона кругла, як монетки), тому її треба постаратися з’їсти побільше.
В Італії не прийнято дарувати подарунки на Новий рік, тільки на Різдво, а дітям ще на Бефану (дитяче свято, яке відзначають 6 січня). За легендою, стара відьма Бефана напередодні вночі приносить хорошим дітям подарунки, а поганим – вуглинки.
А ще цікаво: коли італійці чують у Діда Мороза (по-італійськи Баббо Натале) є внучка Снігуронька – довгонога блондинка в шубці, вони сміються: як це в Україні без красивої дівчини! Тому при бажанні можна привносити до свого дому нові традиції, чи то запозичені з інших країн, чи то придумані тобою. Щось новеньке – це завжди цікаво, тим паче, на свта буде додавати особливого настрою.
