Традиції святкування Різдва на Буковині нагадують ті, що поширені по всій Україні. Але є свої особливості, яких багато буковинців досі дотримуюються.
Сідають вечеряти рано
У Чернівецькій області сідають вечеряти рано, тому що коляда на Буковині розпочинається на Свят-вечір. Сідають до святкового столу обов’язково всією сім’єю. Після вечері всі встають, а діти йдуть колядувати. Тому й сідають вечеряти рано – щоб діти не боялися ходити колядувати і щоб не колядували вночі.
Колядування триває 3 дні
На Буковині колядування триває 3 дні – з 6 по 8 січня. На Святий вечір ходили колядувати діти, а на Різдво – молодь та дорослі.
Обряди за вечерею
Першими на стіл ставили калачі, свічку, часник і кутю. Потім розкладали інші страви. Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають “Отче наш”. Раніше найстарша людина в сім’ї мала перехрестити макітру з кутею й сказати віншування, які за повір’ями, мали здійснитися, оскільки сказані в добру годину.
Підкидали ложку куті до стелі
Цей обряд проводив господар. Під час підкидання він проговорював те, що особливо потрібно в господарстві, наприклад, хороший врожай.
Що готували колись на Святу вечерю
Раніше люди тримали піст, 6-го січня цілий день нічого не їли до вечері. Перекусити могли тільки діти або ті люди, які хворіли.
У різних районах готували 12 страв за різними рецептами. Популярною була кутя з пшениці, меду, горіхів і маку. Вареники ліпили з картоплею, грибами, капустою. Рибу не смажили, а готували у печі. Пісний борщ варили з грибами. Голубці з рисом і тушкованою морквою. Салат робили із буряка, у деяких селах додавали оселедець. Картоплю готували з часником та олією або у мундирі. Пиріжки ліпили з грибами, горохом, капустою. Дехто готував боби у печі, а дехто – квасолю, її дрібнили у пюре, а зверху поливали смаженою цибулею на олії. Квашену капусту подавали з солоними огірками та цибулею. Також готували пампушки та узвар з груш, яблук, слив.
Не прибирають зі столу
Не прибирають зі столу і досі багато буковинців. Вірять, що у цю ніч у дім приходять душі померлих предків та ласують вечерею. На столі залишають все: не тільки страви, але й ложки та чашки. В деяких районах області кутю ставлять на підвіконня, щоб покійникам було простіше нею поласувати.
Носять “вечерю”
Буковинці готують “вечерю” – за поману померлих родичів. Раніше газдиня накладала в нову тарілку кожної страви, а діти несли їх старим самотнім людям, бідним, сусідам. Ця традиція живе і досі. У нову тарілку накладають усі страви, які приготували на Свят-вечір, всередині тарілки кладуть нову стопку з кутею. Разом з цим несуть калач, нову ложку, солодощі, свічку та новий рушник або хустку. Коли приносять “вечерю”, називають ім’я померлого. А той, хто отримує “вечерю” читає “Отче наш”.
Ніхто не вставав з-за столу
Старі люди говорять, що раніше з-за святкового стоду ніхто не вставав, поки не закінчувалася вечеря. Щоправда, пояснюють це по-різному. Одні кажуть, що ніхто не вставав із-за столу, щоб не бути блудником увесь рік. А інші пояснюють, що це робили для того, щоб квочки добре несли яйця і висиджували нових курчат. А на сході області задля цього перевертають тарілку першої страви, яку з’їли.
Містичні обряди
Коли святкову свічку задували, слідкували, куди пошириться дим. Якщо вгору – то рік буде щедрим, а якщо в бік дверей, то варто чекати поповнення або гостей в новому році.
