Поліція закликає буковинців не піддаватися інформаційному маніпулюванню та навіюванню

Поліція закликає буковинців не піддаватися інформаційному маніпулюванню та навіюванню

За результатами психологічних досліджень доведено, що людина схильна стежити за негативною інформацією. Однак пам’ятайте, що тривога може викликати відчуття безпорадності й безнадійності.

Крім цього, отримана інформація може бути суб’єктивною або взагалі неправдивою. Не відрізнивши правду від фейку, людина легко стає жертвою маніпулювання та навіювання.

Автори добре розуміють: чим оригінальніша й емоційніша новина, тим охочіше користувачі будуть нею ділитись. Саме цей принцип використовують розповсюджувачі інформації. Щоб привернути увагу аудиторії, вони використовують для заголовків такі конструкції: СЕНСАЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ; ТЕРМІНОВА НОВИНА; ОБЕРЕЖНО; ПОВІДОМТЕ БЛИЗЬКИХ; УВАГА та інші подібні.

Якщо такий заголовок привернув увагу, не поспішайте вірити всьому, що написано в статті. Щоб не піддаватися емоціям, які прагнуть у нас викликати автори (страх, паніка, довіра, смуток), необхідно повністю прочитати статтю і перевірити, чи відповідає її заголовок тій інформації, яка подається. Звертайте увагу на першоджерело, вимикайте емоції та вмикайте критичне мислення.

Не вірте шокуючим цифрам без їхньої перевірки в мережі. Пам’ятайте: цифрами маніпулюють особливо часто. Не поспішайте розповсюджувати інформацію, якщо не впевнені у її достовірності і якщо описані факти вас шокували або обурили. Також не завжди довіряйте повідомленням, в яких автор висловлює суто свою суб’єктивну точку зору, вдається до стереотипів і забобон.

Не плутайте факти з коментарями. Досить часто заголовком до публікації є гучне гасло очевидців. Пам’ятайте, що суб’єктивну думку однієї людини не варто сприймати за істину.

Поширеним є прийом, коли пишуть коментар людини, яка є експертом у вузькоспеціалізованому питанні. Наприклад, головний лікар, вчений, представник органів державної влади. У такий спосіб автори намагаються викликати у читачів упевненість в правдивості новини.

Втім, цитування експертів не завжди свідчить про достовірність інформації. Перевірте, чи дійсно існує така людина та яка її репутація в інших джерелах пошуку.

Обов’язково перевіряйте назву самого ЗМІ: для швидкого поширення чуток часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Багато фейкових новин не мають дати публікації, а в самих текстах багато орфографічних і лексичних помилок.

Пам’ятайте: інформація із зовнішнього світу має значний вплив на наше життя. Негативними наслідками такого впливу (особливо для дітей, людей похилого віку та людей зі слабкою нервовою системою) можуть бути погане самопочуття, тривожний сон, труднощі із концентрацією уваги. Але ви здатні самостійно фільтрувати інформацію, яка надходить зі ЗМІ, та обирати чому вірити, а чому – ні. Тому розум потрібно зберігати холодним, навіть читаючи «гарячі новини».

Анастасія Матіос
Сектор психологічного забезпечення УКЗ ГУНП в Чернівецькій області

Реклама Google
Підписуйтесь на нас в Telegram, Facebook, Instagram

Поділитись

Написати коментар