Останніми роками інтерес до українських виконавців значно зростає: вітчизняні кліпи збирають все більше переглядів в інтернеті. Найпопулярнішим на You Tube став кліп «Имя 505» гурту «Время и стекло» –150 мільйонів переглядів.
Світові ЗМІ заговорили про криворізький гурт «Brunettes Shoot Blondes» саме після того, як відео на композицію «Knock Knock» зібрало мільйони переглядів в інтернеті та отримало схвальну критику в свою адресу. Усе свідчить про небувалий підйом нашої музики вцілому. Але чи так це насправді? Які проблеми можуть приховуватись за цим питанням?
У 2016 році в Чернівцях виник гурт «На межі». Ще не надто відомі музиканти вірять у майбутній успіх, намагаючись створювати лише якісний контент. Ми поспілкувались з барабанщиком гурту – Стасом Белінським.
– Яка музика найбільше впливає на вашу творчість?
– Наша творчість формується під впливом різних музичних стилів. Басист більше любить слухати дабстеп, я – прихильник рок-музики, можливо, андерграундної, саме в цьому ми зійшлися з нашим гітаристом. Наш вокаліст більше слухає ню-метал.
– Чи слухаєте ви українських виконавців у цих піджанрах?
– Якщо говорити про українську андеграундну музику, то не можна сказати, що вона дуже розвинута. Я знаю лише кількох хороших гуртів. Це «Pianoбой», «O.torvald», Димна Суміш, «Stone Jesus». Але все-таки «Димна Суміш» залишається для нас авангардом.
– Що найбільше допомагає вам при написанні пісень?
– Напевно, все залежить від духовної наповненості. Ми просто збираємось на репетиціях, починаємо «джемити» , а потім вже щось приходить.
– Про які проблеми артистів з чернівецької музичної тусовки ти можеш розповісти?
– Проблема в тому, що більшість музикантів дуже вузько напрямлені. Вони слухають лише один стиль музики. Мені здається, що в них немає індивідуальності. Для написання якісної музики потрібно слухати багато різних груп і вже з них формувати свій музичний смак.
– А що потрібно чернівецькій групі для того, щоб про неї дізнались в інших містах? Влаштовувати концерти,брати участь у фестивалях,чи може ще щось?
– Для того, щоб потрапити на фестиваль, потрібно мати свою невелику аудиторію. Звичайно, потрібно їздити в невеликі тури, збирати сольні концерти. Можливо, спочатку це будуть якісь паби, а потім вже клуби.
– А «На межі» замислювались над власним туром?
– Поки що ми лише шукаємо цю точку дотику між членами гурту та напрацьовуємо матеріал.
– На твою думку, які шанси у групи, що починає в Чернівцях, стати згодом відомими на всю країну? З нашого міста вийшло багато відомих сольних виконавців, але гуртів майже не було.
– У нашому місті немає такої міцної тусовки, яка могла би зібратись і разом щось робити. Чернівці можу назвати місцем занепаду української музики. Я знаю не дуже багато гуртів, які роблять щось якісне. Можна перерахувати на пальцях виконавців, які постійно розвиваються: «Двері боком», «Монополія», «7 А.М» і ще кілька інших.
– Чи можеш ти сказати, чому ми перебуваємо у таких поганих обставинах?
– Не знаю. Напевно, чернівчани слабо цінують свою музику. Якщо їхати в інші міста, то там зовсім інша ситуація. Там ти не зустрінеш кавер гуртів, яких дуже багато є у нас. Ти маєш створювати щось своє. У нас, на жаль, багато кавер-груп,але оригінальної музики мало.
Багато проблем та суперечностей впливають на низьку популярність чернівецьких виконавців. Будемо сподіватись, що гурт «На межі» зруйнує існуючі стереотипи та викличе інтерес до місцевих музикантів.
Автор: Олексій Манютін
