«Це була ціла епоха». Культовий чернівецький бар зачинив двері

9 червня на сторінці kanapa.alcohol в Instagram з’явився пост:

«На жаль, це буде останній місяць роботи Канапи. Впевнені, вона для багатьох стала по-справжньому рідним місцем. Впевнені, що величезна кількість подій у Вас пов’язана з Канапою. Впевнені, що Ви не раз згадаєте її і точно з посмішкою. Ми вдячні кожному, хто створював з нами цю історію».

Допис одразу ввійшов у топ та спричинив хвилю обговорень. Ми поспілкувались з власником закладу, працівниками та простими відвідувачами, щоб зрозуміти, який вплив справив бар біля Філармонії на наше місто.

Денис Зазубек, власник

Вчора бар, який багато хто вважав найкращим у місті, востаннє прийняв гостей. Що Ви відчуваєте?

Ми хотіли зробити його закриття тихим, але так не вийшло. Натовп був величезний, і нам це було безмежно приємно. Понеділок – найменш зручний день для відвідування бару. Ми були вражені, бо розуміли, що всі вони прийшли попрощатись.

Канапа не була Вашою першою справою?

Були в нас невеличкі починання, але все-таки Канапа – наша перша справа.

Оглядаючись назад, можете сказати, що це був особливий досвід?

Це був найкращий досвід. Ми не підходили до цієї справи як прийнято, а просто робили те, що нам подобається. В якийсь момент нам подобалось пити каву вдень і вино ввечері, і це було основою першої Канапи. Потім нам захотілось робити коктейлі та влаштовувати вечірки, от люди і це оцінили. Ми не з тих підприємців, які постійно щось рахують або якісь штуки промучують. Ми просто робили як хотіли, а воно подобалось ще комусь.

Як далеко відійшла Канапа від свого початкового плану?

Якщо розглядати Канапу Alcohol, то не дуже далеко, зміни здебыльшого стосувались дрібних питань. Нам здається, що зміни – це тусовка, яку поглинули в себе стіни, і ти вже навіть вдень, коли нікого немає заходиш, і все одно це відчуваєш. Якось особливого підходу ми не змінили. Колись гості в нас не стояли за баром. Ну, тобто приходили і одразу сідали за стільці, шукали вільні місця. А, наприклад, в день закритят стільці і столи нікому не були потрібні, люди просто тусили біля бару. Можливо, це можна назвати змінами.

Багато людей, які відвідували бар позитивно відгукувались про Вашу команду. З багатьма ви зараз співпрацюєте у «Шипучці». Як довго Вона формувалась?

Наша команда – це золото. Це вже не працівники, це наші друзі. Ми брали на роботу гостей, яким подобалася Канапа і те, що ми робимо. Коли ми були в пошуках колег, то просто писали у спільноті в ВК «робота-вечірка». В результаті частиною команди стали ті, хто читав наш паблік та відвідував наш бар. Їм ця робота до смаку і це помітно, коли ти заходиш, то відчуваєш цю дружність.

В чомусь Канапа вийшла вдалим місцем, а в чомусь не дуже?

Зараз ми відчуваємо себе повністю задоволеним. Можливо, були проблеми, але ми їх не пам’ятаємо. Нам здається, що все вийшло найкращим чином.

Коли бар тільки відкривався, Ви очікували, що він стане настільки популярним місцем?

Ми не розраховували зробити таке тусовочне місце. Нам пощастило, що людям сподобалось те, що ми робимо. Коли зачинялась Канапа в форматі кав’ярні, в нас вже було багато прихильників. Тож, навіть, перед відкриттям формату Канапа Alcohol вони вишикувались у невеличку чергу, щоб потрапити до нас. Тоді це була невеличка тусовочка, а те, до чого дійшло зараз… Майже кожен серед молоді знає про невеличкий гучний бар на сорок квадратів (це ж дуже мало), не в самому центрі, а осторонь від головного потоку. Ми не знали, що так вийде. Це просто супер!

Я часто бачив вас серед відвідувачів. Коли ви дивитесь на їхні емоції та спостерігаєте за всім, що вам подобається найбільше?

Напевно, як і всі, ми скажемо, що найбільше нам подобається атмосфера. Всім добре, всі танцюють, всі щасливі. Ми часто закривали очі на шум. Нам було це абсолютно неважливо. Для нас було головним, що люди насолоджувались цим вечором. Нам це принесло багато задоволення.

Сергій Падурян, бармен, барменеджер

«Я знайшов цю роботу через друзів, які були власниками закладу. Кажу: «Рєбята, давайте я у Вас попрацюю!» А вони такі :«Окей.»

Два роки я стояв у Канапі на барі, і крім того мав невеличку посаду барменеджера.

Якщо намагатись пригадати яскраву історію, пов’язану тими часами, то в голові вийде хаос, адже кожен день був особливим, кожен день був класним. Закриття – це сумно, але зараз мені здається, що історія бару підійшла до свого логічного завершення».

Євген Цвинтарний, бармен

«Прийшов працювати в Канапу в листопаді 2016. Раніше тут ніколи не бував і навіть не думав, що в Чернівцях є якесь подібне місце. У більшості людей Канапа пов’язана з тусовками і хорошим настроєм. У мене початок роботи в Канапі збігся з деякими змінами у житті, це був початок чогось нового, невідомого і настільки цікавого, що не хотілось покидати це місце, відкрив для себе цікаву професію, яка настільки ж складна як і цікава. Канапа – це не лише місце, музика і напої – це люди, деяких можеш і не пам’ятати по імені, але ти завжди радий їх бачити. Це ми, це атмосфера, це епоха»

Василь Гузуватий, бармен

«Більше року я працював у Канапі, і лише потім перейшов у Шипучку. Я не був знайомий з барами та їхньою культурою, не мав уявлення, що це. Джин, ром та віскі були для мене звичайним алкоголем, засобом навалитись, не говорячи про коктейлі. Я не уявляв, що з алкоголю можна робити смачні коктейлі. Я заходив у бар випити сидру або пиво, і мені була довподоби його атмосфера. Спробував подати заявку на вакансію. Десь за тиждень мені передзвонили. З цього почалось моє справжнє знайомство з баром.

Канапа дала мені багато знайомств з крутими людьми. Це, напевно, було однією з найкращих речей. Усі тусовки були по-домашньому затишними. Я вже не згадаю якусь круту історію, але кожного дня там було щось нове, щось круте.

Я нейтрально ставлюсь до закриття. Канапа віджила своє і дійшла до якогось логічного кінця. Але це не означає, що нова Канапа не з’явиться. Зараз дуже багато крутих барів, які демонструють хороший рівень. Але до атмосфери, що була в Канапі, мабуть, ще далеко».

Олег Настащук, бартендер

«В Канапі я працював бартендером. У лютому мені пощастило приєднатись до цієї чудової команди і вже майже 5 місяців я з ними працюю.

В моїй роботі важко виділити щось одне улюблене, це одразу кілька факторів: постійно є напрям, в якому можна розвиватися та прагнути до налагодження зв’язків, нових знайомств (неабияк приємно, коли прогулюєшся містом і зустрічаєш когось з гостей, які з тобою вітаються).

У роботі бартендером в Канапі є річ, яка найбільше подобалася і її неможливо не виділити – домашня атмосфера та чарівний затишок, без цього Канапа не була б Канапою. Деякі з барів зі своїми знайомими барменами намагалися створити власне комьюніті. Оскільки Чернівці маленькі, я майже одразу став його частиною. В нас проходили конкурси, які мали би допомогти представити Чернівці і наші заклади у всеукраїнських масштабах, тому з бартендерами Канапи, Шипучки я був знайомий. Я почув, що їм потрібна людина, тож був не проти попрацювати у закладах, які вабили пристойною публікою та прекрасною атмосферою.

Пригадую стажування, коли в перші зміни всі наші гості пильно приглядалися до мене. Я не міг збагнути, у чому справа, але тепер розумію, що то був складний процес, який схожий на прийняття в родину.

Звісно, я пропрацював тут небагато, але частинка мене залишиться всередині і буде там завжди, тому що не уявляю, як йтиму вулицею Чайковського і не згадуватиму Канапу і роботу в ній, тому що у вихідні хочеться за стійку, поринути в атмосферу, а на роботі хочеться “carpe diem” – ловити момент, бачити, як люди відчувають себе легко, радісно, а ти разом і з ними посміхаєшся, бо Канапа приймала всіх під своє крило, а потім з-під того крила вже і не хочеться тікати».

Думка гостей

Дана Вишневська, студентка-філолог

«Про Канапу я дізналась будучи школяркою, але тоді не могла її відвідувати, як мої старші знайомі. Вже з другого курсу університету Канапа стала обов’язковим місцем зустрічі та незмінним пунктом призначення. Найбільше в Канапі я любила її атмосферу. Ти приходиш і знаєш фактично всіх, ти вдома. Меню ми дослідили вздовж і впоперек, зокрема сливове. А зараз в основному це сидр, він щодня в Канапі інший і нереально смачний. Коли ми дізнались, що бар зачиняють, було таке враження, ніби відірвався важливий шматок тіла. Це була ціла епоха, Канапа була свідком усіх можливих подій кожного з нас, як і ми були свідками розвитку улюбленого бару. Більше таких закладів не буде, залишається з теплом та ніжною ностальгією згадувати час, проведений з максимальним задоволенням в її стінах».

Андрій Севергін, студент-програміст

«Цей бар відкрили мені друзі, які були постійними клієнтами. В той час я майже не зависав у центрі, і зайшов туди одного холодного осіннього вечора. Це був перший досвід зависання у схожих закладах, і він мені надзвичайно сподобався.

Я був приємно вражений тутешньою музикою, яка повністю задовольняла мої смаки. Круто, коли і без того атмосферний заклад наповнюється для тебе особливим змістом.

Сумуватиму за улюбленим місцем зустрічі друзів, де пережив багато незабутніх моментів».

Віра Петровська, студентка-юристка

«З цим місцем пов’язано багато чудових спогадів та неперевершені нові знайомства. Нелегко згадувати ці неперевершені моменти, які я з друзями або знайомими провела там разом. Особливо мені запам’яталося 8 березня 2016 року, яке я святкувала зі своїми друзями на диванчиках біля кавової машини та зі смачним сливовим вином та фірмовими паличками з тіста . Тоді я вперше завітала в цей цікавий заклад, який був наповнений містикою та шикарною музикою. Знаю точно, що з яблуневим, вишневим сидром та з фірмовим сливовим вином 100% нічого не зрівняється. Але поява нової коктейльної карти змінила мій світогляд! «Manhattan» з бару на Льва Толстого – ти найкращий з усіх коктейлів, які я куштувала в барах нашого міста. Мабуть кожен, хто хоча б декілька разів був на грандіозних вечірках в «Канапі» ,спокійно та з впевненістю може зазначити, що настільки крутих алкотусівок в нашому чарівному місті точно немає.

Останній вечір, який я провела в «Канапі» був неперевершений! Це було 3 тижні тому, коли я здала 1 іспит під час сесії. І як завжди, підняв мені настрій найсмачніший яблуневий сидр та сандвіч. Але я точно можу зазначити, що настільки крутого місця для відпочинку у нашому місті точно немає, адже тут збиралися всі культури міста та їх представники, з’являлися нові тенденції та відкривалися чернівецькі зірки! Дякую цьому закладу за все, що він зробив для кожного місцевого та туриста нашого гарного міста. Буду сумувати за альтернативною музикою, смішними барменами та найкращими алкогольними напоями».

Ну а щодо мене, то зараз я майже не буваю у Чернівцях. Була тільки одна річ, яку я робив тут постійно. Ми з друзями завжди зустрічались в Канапі. Це було нашим ритуалом. Речі, схожі на ці, важко пояснити. Приходити сюди щораз було схожим на сцену, коли солдати після важкого бою збираються за келихами пива та на мить відчувають, що жаху, який Вони пережили, ніколи не було. Усе, що відбувалось зі мною у цих стінах можна назвати досвідом. Знайомства з винятковими людьми, щирі історії та відчуття родини залишать слід у будь-якій людині. Усі, хто ніколи не сходив у Канапу – мені Вас шкода. Друзі, знайомі, перехожі, які хоч раз тут були – давайте вона стане святом, яке завжди з собою.