See Life поспілкувався з відомим колишнім боксером, а сьогодні – тренером боксерського клубу «КОЛІЗЕЙ» та очільником громадської організації «ТВОЯ ІНІЦІАТИВА» Олександром Погодіним. В 2013 році, коли на його спортивному рахунку 121 бій та 101 гучна перемога, спортсмен вирішив завершити боксерську кар’єру та змінити діяльність.
Чим зараз живе громадський діяч та які його головні принципи – далі в інтерв’ю.
У житті я завжди керуюсь одним правилом – золотим правилом мого батька – «стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе».
За все, що би зі мною не відбувалось, чи то радість, чи то смуток, я дякую Всевишньому. Адже і поразки, і перемоги – це ті життєві уроки, завдяки яким я сьогодні є тим, ким я є.
Щастя – це здоров’я. І я в певній мірі погоджусь з тим твердженням, що людина – сама творець свого щастя. Бути щасливим я вчуся у мами. Я певний, що своїми діями ми повинні примножувати дане нам небом – як довго ми дозволимо собі бути щасливими залежить виключно від нас. Для мене найбільше щастя – це моя донечка.
Біль – це почуття. Якби не було болю, не було б руху вперед. Біль змушує нас рухатись далі. Якби не було поразок, у мене не було б перемог. Я як тренер завжди наставляю своїх учнів на те, що кожний програний бій робить тебе сильнішим та наближає до перемоги.
Якби не шлях боксера, я б подався у театрали! Прізвище Погодін від самого початку зобов’язувала мене відповідати репутації мого батька – Едуарда Погодіна. В деякому сенсі це обтяжувало мене, одначе й змушувало постійно працювати над собою, прагнути бути кращим. И мій батько максимально сприяв цьому – багато в чому я намагаюсь наслідувати його.
Перемога будь-якою ціною – це не про мене. Я не звик програвати, та я водночас не претендував би на першість у тому, в чому я не компетентний.
Я ніколи б не пробачив зради. На переважну більшість людських вчинків я схильний шукати виправдання, я часто шукаю його для себе. Я завжди намагаюсь поставити себе на чиєсь місце, аби збагнути першопричину тих чи інших вчинків.
Вихід із зони комфорту – це завжди крок вперед.
На мою думку, будь-яке суспільство заслуговує тієї влади, яку воно обирає. Я став суспільним діячем тому, що хочу змінити суспільство саме по собі – змінити ставлення людей до себе, а отже й один до одного. Я глибоко переконаний, що власним прикладом людям можна доказати шлях, як змінити та покращити своє життя. І це не важко – достатнього почати з малого. Я розпочав з прибирання сходової клітки на своєму поверсі.
Влада – це сила, яка виміряється силою духу, розуму та знання.
Усі вихованці з боксерського клубу та колеги з громадської організації мають гідний приклад для наслідування. Тож бажаємо Олександру, щоб всі наміри та плани здійснювалися швидко та на шляху до цього зустрічало побільше небайдужих не тільки чернівчан, але й всіх українців!
