Не проходить і години, як незнайомці роблять перше спільне селфі, жартують. Атмосфера відкритості. В них можна повчитися щирості, дружелюбності та віри в те, що не всі в цьому світі корисливі.
Звучить гарно, а от як все відбувається зсередини? See Life дізнається у одного з організаторів у Чернівцях – Віктора Віцина. — Яка мета проекту?
— Проект “Твоя Країна” – це кількаденні поїздки з насиченою програмою до обраного тобою міста. Неординарні екскурсії, тренінги та ігри, зустрічі з відомими журналістами, митцями, бізнесменами, кав’ярні, музеї та театри, а також нові друзі, знання та яскраві враження! Мета проекту: підвищення національної свідомості – молоді люди мають змогу побачити Україну, щоб краще її розуміти і себе в ній; руйнування стереотипів та підвищення мобільності населення; пошук однодумців та розвиток внутрішнього туризму в країні.
— Скільки коштів жителям інших областей треба, щоб відпочити у Чернівцях?
— Проект передбачає безкоштовне поселення, якщо враховувати те, що ми часто виїзжаємо на якісь локації в область, то десь 250 грн., зазвичай достаньо. Учасники оплачують тільки обіди, вечері та пересування.
— Є якась стабільна програма чи для нових учасників – нова програма?
— Візити відбуваються кожні два місяці – так в Чернівцях. Програма змінюється, але є пункти, які є завжди – екскурсія містом, похід в ЧНУ, відвідити театру.
— Які труднощі організатора?
— Комунікації. Головна проблема розвитку проекту в місті – про нього мало хто знає, а коли дізнаються, то не вірять – що таке відбувається. Головні умови проведення проекту в місті: безкоштовне житло (хости – містяни, які пускають учасників до себе жити на час проекту) та культурна програма. Програму зробити простіше, ніж знайти людей – які готові пустити до себе спати незнайомців. Нам переважно допомагає молодь, але зараз і дідусь моєї подруги. Це круто! Останній часом інтерес росте, але у більшості людей – він лише на словах.
— Чи хотіли б організатори підтримки влади, чи, навпаки, проект зробили спеціально без приєднання до влади?
— Хотілось би співпраці. Проект волонтерський і немає жодного фінансування. Той самий театр іде на зустріч нам, і квитки для учасників безкоштовні. Цього разу були перемовини з мером щодо зустрічі з учасниками, але він, на жаль, у відрядженні. Наразі у нас актуальна проблема – це знижки на харчування та було б добре, знайти (нафандрайзити) відносно недорогий транспорт для виїзду в область, бо хочемо показувати не лише Чернівці, але інші перлини краю!
— Від чого найбільше учасники руху в захваті у Че?
—Архітектура, звісно. Багато хто тішиться, що чує українську мову, у нас досить дешева їжа, відносно інших міст. Загалом, саме місто і проект – це коктейль 100% захвату!
— На що вони скаржаться у нашому місті?
— Горби. Це декого дуже втомлює. Люди не звикли багато ходити пішки, а ми переважно всіх водимо саме так – це здорово і можна місто бачити з різних сторін. Ну і погода – дуже часто на візитах дощ. Він любить плутати плани. Але все одно – ТК – передусім – це люди! А вони тут чудові!
— Учасників поселяють у сім’ях? Як учасники та самі сім’ї відгукуються про такий досвід?
— Саме так. Учасники із захопленням. Сім’ї по-різному. Іноді це руйнує стереотипи про хронічну недовіру у суспільстві. В Че, в основному, хостить молодь – вона знає, що таке каучсерфінг ( я думаю ви теж) – тому емоції лише позитивні. Були випадки, що старшим людям дуже сподобалось – але страх недовіри нікуди не дівся..
— Чи користуються Чернівці попитом серед учасників у порівнянні з іншими містами?
— В нашому місті візити відбуваються дуже часто, проте завжди є охочі приїхати. Конкурс різний, від 7 до 15 людей на 1 місце. Молодь хоче подорожувати і розвиватись. Це дуже тішить.
— Що ти, як організатор, плануєш додати наступного року у цей рух?
— У візиті на квітень хочеться зробити більше інтерактиву, тобто подій, де активно братимуть участь учасники, як дійові особи, а не як глядачі. І зробити виїзд, бо цього разу з погодою не пощастило. Також будемо активно працювати над фандрайзингом по проекту, щоб залучати ресурси для його розвитку у місті, як з боку влади і підприємств, так і людський ресурс – нам потрібні волонтери.
— Чи траплялись якісь цікаві історії у цьогорічному візиті?
— ТК – це передусім довіра та відповідальність. Минулого року в листопаді дівчинка на +2 і дощ приїхала у весінньому взутті, то довелось шукати їй зимове взуття і шкарпетки. Турбота – це головне. Люди приїздять сюди відпочити, глянути на країну під іншим кутом і набратись тепла – для сірих буднів. Тому ми і робимо все можливе, щоб їм було комфортно.
